Кримський Анатолій

КРИМСЬКИЙ Анатолій Анатолійович (07.08.1938, с. Триліси) — поет, прозаїк, лікар. Племінник письменника Андрія Кримського. Закінчив Харківський медичний інститут. Працював лікарем швидкої допомоги у Харкові та Кіровограді, головним  лікарем дільничної амбулаторії в с. Трилісах. Поезії і прозу пише з юнацьких літ. Автор поетичних збірок «Перша крап­лина» (1976), «Погляд крізь відстань» (1993), «Вічний водограй» (1993), збірки поезії, прози і драматургії «Недогризки душ» (2000), "Не всі рани гояться” (2002), книги літературних  пародій «Поет на груші» (разом з С. Колесниковим, 1995), повісті "Борис – ім'я Християнське” (2004). Вірші надруковані у посібнику з літератури рідного краю «Із цілющих джерел рідного краю» (1999), вірші та проза в альманасі «Вічна любов» (2010). Вірші перекладені англійською та російською мовами. Понад 20 віршів, покладених на музику композиторами К. Шутенком і П. Лойтрою, стали піснями. Член Національної спілки письменників України (з 1996), Конгресу літераторів України (з 2008) та редколегії газети «Література та життя» (Київ), Міжнародного співтовариства письменницьких спілок, Міжрегіональної спілки письменників України, Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ» (з 1962), художній керівник Олександрівського районного літературно-мистецького об’єднання «Крила».